17.Заг.х-ка життєвого і творчого шляху Гете. “Фауст”.Історія створення.

28.08.1749р. народився Гете в місті Франкфурт на Майні. Коли Г. Було 4 р.,бабуся подарувала йому ляльковий театр. Це було одним із найяскравіших вражень його дитинства,про що він потім дуже часто згадував. Це також сприяло розвитку його фантазії. Став дорослішим Г.став бувати на ярмарках і міських святкувань. Там в ляльковому театрі, він вперше побачив комедію про Фауста. В 14р. Г.вперше закохався.Він покохав дівчину,яка була старша за нього. Але ця історія закінчилась драматично:їх розлучили, пам\ять про неї залишилась. Про свої хвилювання він описав в автобіографії ”із мого життя”,. Г. навчався в Лейпцігському уні-ті ,але хвороба винудила прирвати навчання. Він повернувся додому. Лікарі були безсильними,але знайшовся лікар,який всетаки зумів підняти Г з ліжка хвороби,на диво всім.Одужавши Г.повернувся для закінчення навчання в уні-ті Страсбурга. Тут він написав дисертацію,і йому присудили звання доктора права.Саме в Страз-зі Г.познайомився з письменником И.Г.Германом,який викликав повний переворот в поглядах молодого поета Г.. В Гердере Г. Приваблювала глибина мислення,обширність знаннь,маштабність ідей,бо його ніколи не задовольняло досягнуте. Він його вічно шукав. Він пробудив буннарський дух молодого Г. Разом вони стали літер-ми вождями “бурі та натиску”. Творчий шлях Г.умовно ділиться на два нерівних у часовому відношенні періоди: а) період до 1775р.,пов\язаний з рухом “бурі та натиску”; б) період після 1775р.,пов\язаний з веймарським класицизмом. а) Рух “бурі та натиску” – це рух передової молоді,для його формування важливе значення мав фр.мислитель Жан Руссо і його культ людини.Письменників цього руху наз.”нетюрмирами або бурними геніями” згідно з драмою Клінгера “Sturm und Drang”. До цього руху належ.молоді Гете,Шіллер,Ленц,Клінгер,Гердер.Основи ідеології “б.і н.” – природа,пристрасть,геній,свобода,а в мистецтві – безпосередність,вираженність почуттів. Демократичний характер руху проявляється в тому,що героями літ.творів стали представники соц.груп,терпівших погноблення – бюргери, домашні вчителі, солдати. Г.поділяв зі своїми товаришами їх пристрасну мрію про можливість розкутя людської особистості. В творах Г.бунтарське заперечення феодального світовлаштування переважало над обгрунтуванням позитивних ідеалів. Для Г. несприймання існуючого було лише одним із способів дошукатися позитивної істини. Світ поезії Г. надзвичайно широкий, вся гамма людськ.почуттів ,моральні проблеми думки про мистецтво,філос.роздуми - теми його поезії. Проте в ліриці переважає тема кохання.вірші про кохання пов\язані з оспівуванням природи. Стан природи і почуття людини зливаються в ліриці Г.воєдинно. Ліричний герой Г. повноційнна людина,його думка відкрита всім враженням буття,він не вільний від слабкостей та помилок,проте ця особистість здатна духовно рости. Перу Г.належить біля 1600 ліричних творів,вони складають окремі цикли:”Зезенгейські пісні” – цикл бурі і натиску.Шедевр цього циклу “Побачення ірозлука”. Як і в інших віршах цього циклу,тут не має внутрішніх конфліктів,переважає іделічний тон,проте хвилюючо-радісний. До даного циклу належать ліричний монолог.гімн “пісня про Магомета”, “Прометей”,група поетичних творів,об\єднанних метою покликання художника,в яких висловлена думка,що дар отриманний від природи художник має застосувати для того щоб підкорити природу своїм художнім прагненням. б) 1794р. – новий рубіж в дія-ті Г.Знайомство з Шілером. Їх творчість стала початком новому направленні в нім.л.”веймарському класицизму” .Своє завдання письменники бачили ,щоб сучасний життєвий матеріал обробити в дусі класичної гармонії. ”веймар.класицизм” – худ.експеремент,глибоко суперечливий в своїй основі,а саме спробу відродити красу гармонією в світі повному потворства і дисгармонії. Якщо в період “бурі і натиску”Г.стверджував необхідність безпосередньої єдності худижника і природи,то тепер він рішуче змінює свій погляд.Природа на думку Г.віддалена від мистецива великою прірвою.Художник повинен спочатку зрозуміти предмет. З цією метою він його розгляне,а потім відкриває його найпотаємнішу сутність і тільки тоді відтворює спостигнуте в образах узагальнених і символічних. Задум “Фауста” виник у Г. в 1773р.,коли йому було 23р.В цей період він вже набув великої популярності в Німеччині.Текст усього твору надрукований у 1832р.після смериі Г.”Фауст”,твір,в якому з великою поетичною силою вміщений настрій,х-ний для бурі та натиску. Бунтарський дух йього руху передової нім. Молоді,титанічні пориви самого молодого Г. отримав в “Ф.”виключно сильне вираження.
«Біографія»Отец его был зажиточным бюргером, человеком образованным. И сыну он дал хорошее воспитание. Гете учился в университетах Лейпцига и Страсбурга, изучал юриспруденцию, медицину, литературу. Он отличался удивительной работоспособностью и пополнял свои знания на протяжении всей своей жизни.Будущий автор «Фауста» был активным участником движения «Буря и натиск». В его ранних стихах чувствуется стремление передать всю богатейшую гамму человеческих чувств и переживаний. Одним из первых в европейской поэзии нового времени Гете обращается к изображению природы. В 1775 г. Гете принимает приглашение молодого Веймарского герцога и переезжает в Веймар. Там он и прожил всю оставшуюся жизнь, исключая, разумеется, время, которое уходило у него на путешествие. А путешествовал он много. Громадное впечатление на Гете произвела поездка в Италию, где он провёл два года. Античная культура потрясла поэта. Вернувшись в Веймар, Гете отходит от политической деятельности . Начинается период так называемого веймарского классицизма.Гете много и напряжённо работает. Он не замыкался только в кругу литературных интересов. Его можно сравнить с выдающимися деятелями эпохи Возрождения. Гений Гете был поистине универсальным. Так, ему принадлежат открытия в области анатомии, он был автором трактатов «Опыт о метаморфозе растений» и «Учение о цвете». И всё же в истории мировой культуры он остался прежде всего как поэт.Первый литературный успех пришел к Гете в 1774 г., когда был опубликован его роман «Страдания юного Вертера», сразу получивший мировую известность. Жанр «Фауста»- в гениальном произведении Гете есть признаки всех трёх литературных родов: это и эпос, и лирика, и драма. Обычно говоря о « Фаусте», употребляется термин: драматическая поэма, имея в виду, что это произведение предназначено в первую очередь для чтения, а не для постановки на сцене. Вместе с тем в «Фаусте» есть все признаки трагедии- и не только потому, что произведение написано в драматической форме. Гете поднимает свое повествование поистине на трагическую высоту: трагичны проблемы, поставленные им, трагичны и судьбы многих действующих лиц… Поэтому мы в предыдущем изложении чаще всего называли «Фауста» трагедией- хотя там содержатся отголоски и других литературных жанров