Романтизм у нім.л. ХІХст. Творча спадщина Гофмана. Ідейно-худ.аналіз одного з творів.

21. Романтизм у нім.л. ХІХст. Творча спадщина Гофмана. Ідейно-худ.аналіз одного з творів.

     Характер.ознакою нім.романтизму є те, що він склався в Німеччині раніше ніж в інш.л-рах і розвивався спонтанно,не відчуваючи в собі впливу  літ-р ін.країн. Навпаки нім.ром-м мав вплив на розвиток європейських літ-р. У Нім. ром-м панував довше ніж в ін. літ-рах Європи і всі досягнення нім.л-ри ХІХст.пов\язані не з реалізмом,а з романтизмом.Хар-ною особл.літ-ри нім. романтизму є,те,що відчувши на собі вплив фр.революції,нім.романтики переусвідомили досвід фр.революції. Лозунги фр.революціонерів нім.ром-ки сприймали не у політ.їх значенні,а у загал.-людському та у філософ-му;

У своєму розвитку нім.ром.л-ра пройшла декілька етапів:

-1795-1806рр. – етап ,пов\язаний з діяльністю ром-ків”єнського гуртка” – брати Шлегелі,Валенгродер,Тік. Представники  цього етапу розробили теорію ром.мистецтва,величезне значення надавали естетиці,і були досить далеко від сучасної їм проблем дійсності. Їх більше цікавили проблеми глобального маштабу: людина, природа і мис-тво

-1806-1825рр. – розвиток пов\язаний з повною політ.ситуацією на той час у Нім. Це час наполеонівської війни,коли більша частина Австрії була підпорядкована Наполеону у Нім.загострився визвольний рух,який вплинув  на розвиток літ-ри.Літератори звернули увагу на власну нім.літ.традицію,на джерела нац.культури.Виникає “гейдельберський гурток ром-ків”Провідні діячі:Брельтано,Фонарнім.

-1815-1830рр. – період т.з.”швабської школи ром-ків”. Найважл.явищем став гротескно-фантастичний ром-м Гофмана.

-1830-1848рр. - період пізнього нім.ром-му.Хар-ний великою кіл-тю літ.угрупувань.Характерним є відхід від середньдвічних захоплень і звернення до сучасності.Період створення громадсько-політ.лірики і л-ри яка відбивала демократ.настрої митців – Гейне.

ІІІ період розвитку ром-му пов\язаний з дія-тю Гофмана.(1776-1822).Народ.в сім\ї адвоката,в Кенінсберзі. Вихованням займав.дядько,який вважав,що хлопець має займатися музикою. У 1792р.вступає до Кенінсберс.унів-ту на юрид.фак-т і після закінчення поч. юридич.кар\єру у Грюгау,Берліні.1802р. за розповсюдження карикатур на фр.офіцерів ,його було заслано у Плоцьк,і тільки завдяки клопотанням друзів ,було переведенно до Варшави. Тут він читає лекції по теорії музики,працює дерегентом,радником юстиції,а через деякий час залишається без роботи. У 1808р. одержує місце роботи і одночасно поч.власну худ. творчість., пише оперу,а також літ. твори. Г. відомий як літ.діяч, композитор, юрист,драматург, поет, критик, театр.декоратор. Гол.тема  його твор-ті – це тема митця і мис-тва. Його герої – музикат,художник,який силою своєї уяви,свого мистецтва ств.новий світ,цей світ більш довершен.ніж реальний. Він вступає в конфлікт з реальністю. Його герої – це люди з особл.складом душі,які здатні бачити те,що інші люди не бачать. Твори Г.будуються за принципом контрасту,між романтич.мрією та дійсністю. Письм.поєднує в творах елементи реального та фантастичного. Його фантастика казкова,це чудеса перевтілення,надзвич.пригоди. Але за ними простежуються  реалії суч-ї.Нім. Його твори іронічні, гротескно-фантастичні, а герої діляться на дві категорії: “філістери” – міщани,бюргери,комерсанти,які цілком задоволені своїм існуванням і дійсністю,їм не властиві поривання у вищі світи.; “мрійники,ентузіасти” – Г.називає їх справжні музиканти. Причому музикант не професія,а здатність бачити дивовижне,і відчуває те, що інші люди не можуть відчути. Митець на думку Г.має особл.властивості,він здатен протистояти реальності,але здійснення його мрії не є можливим. Його позитивні герої самотні,але притамане фатальне роздвоєння – вони прагнуть у фантаст.мрії,а з інш.боку змушені жити у “філістерському світі”.

„Золотий горщик“  - склад.цей твір з окремих частин,які мають назву “вігілія”,що означає нічний сторож,нічна охорона. Цим Г.підкреслює,що ця казка створ.вночі, коли Дрезден бачився автору іншим ніж вдень, і головне в цій повісті посідає проблема митця, художника, якого Г.розглядає як людину, яка здатна бачити такі сторони предмета,які інші люди не бачать. Тобто митець у Г.це л-на,яка здатна бачити івідчувати. Гол.герой –студент Ансельн,який не є професійним художником,але за покликом він належить до категрії митців,тільки йому відкрилась у казці казкова країна Атлантида. Світ Атлантиди представлений міським архіваріусом Лінборстом ,який насправді є князем Саламандром,якого вигнали з князівства Фасфора,яке розташоване в Атлантиді. Злі сили зачарували його доньку,красуню Серпентину і перетворили її на звичайну гадюку. Тільки Ансельн єдиний зміг побачити у звичайній гадюці,яка гралась серед зелені казкову принцесу з блакитними очима. Ансельн хоче одружитися з Серпантиною,але йому чинять перепони:то міщанка Вероніка,яка сама хоче стати дружиною студента,то базарна торговка. Г.вдається знову до прийому двоєсвіття  і показує світ філістерів з їх суто міщанськими інтересами за допом.фантастичної іронії,він наголошує на бездуховносиі цих людей. На жаль ром.ідеал на думку Г.не може бути втіленим у сучасності. І тому єдине місце,де його можна здійснити  є країна Атлантида. Закінчується повість Ансельма на Серпантині, і в нагороду за всі страждання його нагороджують золотим горщиком.