25. Своєрідність художнього методу та авторської позиції Г.Флобера. аналіз твору.

Ґюстав Флобер був відвертим песимістом. Матеріальний світ він вважав великою ілюзією, все довкола викликало у ньому розчарування. Вартісним, на його думку, був лише внутрішній спокій людини, її примирення з життям. А досягнути цього можна через служіння мистецтву. І Флобер усе своє життя вірою і правдою, працелюбністю і відповідальністю служив саме літературі.

Ґюстав Флобер - французький письменник, представник реалізму дру­гої половини XIX ст. Майже все, що написав Ґ. Флобер, не втратило актуаль­ності і для сучасних читачів, тому, що він показав драму повсякденного життя людини, розкрив її внутрішній світ.

Він написав такі романи як, "Пані Боварі", "Саламбо", "Виховання почуттів".

Біографія письменника не багата на події. Ґюстав Флобер народився 1821 р. в Руані, у родині хірурга, навчався в Руанському Королівському коледжі, а зго­дом на юридичному факультеті Паризького університету, що його він так і не закінчив. До самої смерті майже безвиїзно жив у своєму скромному маєтку Круассе, поблизу Руана. Невелика рента, успадкована ним від батька, дозволи­ла йому цілком віддатися заняттям літературою. Його відлюдне, замкнуте жит­тя багато кому здавалося дивним. Єдиним літературним авторитетом для Ґюстава Флобера був О. де Бальзак, щоправда, в юності Флобер ще захоплювався творчістю В. Гюго.

Писати Флобер почав рано, ще навчаючись у коледжі. Працював він спо­чатку легко і швидко. Писав новели, повісті, п'єси, які не збирався друкувати. Значно більшої уваги заслуговує його листування - щире та емоційне. Саме в ньому викладені роздуми про завдання мистецтва і власну творчу працю. Як письменник, Ґюстав Флобер став відомим завдяки своєму першому романові "Пані Боварі". За цей твір його було притягнуто до суду за образу суспільної моралі та релігії. Проте письменник виграв цей скандальний процес, а сам успіх роману зробив Флобсра знаменитістю. Згодом він написав історичний роман "Саламбо" і не менш відомий твір про втрачені ілюзії "Виховання по­чуттів. Історія однієї молодої людини". 8 травня 1880 р. у своєму робочому кабінеті Ґ. Флобер помер.

Характерною особливістю творчої манери Ґ. Флобера є так званий прин­цип об'єктивізму. Він полягає в тому, що письменник не висловлює свого ставлення до персонажів, їхніх вчинків і думок. Він, як автор, стоїть, немов за скляною стіною: все підмічає, все реалістично зображує, але не схвалює і не засуджує своїх героїв, стоїть осторонь, лише спостерігає, тобто намагається змусити читачів зрозуміти природу і причини вчинків своїх героїв.

Ґ. Флобсра вважають тонким стилістом і майстром сюжету. Особливістю його власного світогляду і його творчості є абсолютна відсутність будь-яких ілюзій щодо реального життя. Письменник вважав, що людина повинна "ви­ховувати" свої почуття, не прагнути неможливого, реально дивитися на світ, а не жити нездійсненними мріями.

Щодо поглядів на мистецтво, то для Флобсра воно стало культом. Хоча письменник і підтримував модну ідею "чистого мистецтва", або "мистецтва

заради мистецтва", він вважав, що форма -тут не головне. Головне - проник­нути і відобразити життя своєї доби.

"ПАНІ БОВАРІ" - СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИЙ РОМАН НОВОГО ТИПУ

 (Історія створення роману "Пані Боварі".)

Над романом "Пані Боварі" Ґ. Флобер працював близько п'яти років. У своїх листах письменник неодноразово скаржився, що "Боварі" повзе че­репашок) ходою", "просидів чотири години і жодної фрази", "псую купу па­перу", "проклята книга, вона завдає мені болю", "минулого тижня я вбив п'ять днів на одну сторінку" тощо. Шукаючи потрібний сюжет, Флобер взяв за ос­нову історію самогубства Дельфіни Дсламар, дружини відомого в околицях Руана лікаря. Ця історія свого часу набула неабиякого розголосу.

Перш ніж узятися за сам роман, Флобер написав кілька коротких сце­наріїв, де приділяв увагу лише інтимній стороні стосунків Емми з чоловіком та коханцями. Але, працюючи над романом, письменник наповнив твір соціально-філософським змістом, надав йому глибини, справжньої художньої ший. Він самовіддано працював над романом, ретельно добираючи кожне і юво. Відомо, що Флобер перед тим, як описати агонію Емми, зумисно чи­гав праці з медицини, де описується стан хворого при отруєнні, симптомати­ки смерті. Реалістичність цієї сцени вражає, гадаю, всіх читачів. Флобера не ріп звинувачували у тому, що він буквально фізіологічно описував зміни, на­приклад, у людській психіці.

У центрі сюжетного конфлікту - особиста драма Емми Боварі.

"Життєрадісна, кмітлива дівчинка Емма Руо, живучи в селі, а потім в монастирсьюму пансіоні, вигадує для себе інше життя, яке нібито її чекає в майбутньому, життя, про яке вона читала в романах. її майбутній чоловік, Шарль Боварі, м'який, простодушний, обмежений, звик скорятися волі ма­тері. Ще з дитинства в нього формувалися риси людини боягузливої, помірко­ваної, обережної, тобто справжнього міщанина. Шарль аж ніяк не міг утвер­дити в житті мрії Емми. Флобср дає нам зрозуміти, що і пасивність Шарля, і хвороблива лихоманка внутрішнього життя Емми мали одне коріння - за­душливе суспільне оточення та міщанську обмеженість".

Те, що намріяла собі Емма, зовсім не базувалося на знанні реального життя. її мрії зіткнулися з дійсністю - і сталася трагедія.

Отже, головною темою роману "Пані Боварі" є тема втрачених ілюзій. За словами Т. Якимович: "Разючий контраст між чистою, юною Еммою, якою вона показана під час перших зустрічей з Шарлем і розпусною жінкою, що в жахливих муках закінчила своє безглузде існування, ставав мовби художнім документом процесу морального розпад}' людини".

                            СВОЄРІДНІСТЬ ПСИХОЛОГІЗМУ Ґ. ФЛОБЕРА

Існують різні визначення слова "психологізм". "Психологізм" - це по­няття, в основі якого лежить пояснення психіки персонажів за допомогою фізіології. (Психологізм у літературі - це поглиблене зображення психічних явищ, душевних переживань; глибокий психологічний аналіз.) Насамперед психологізм став характерною рисою стилю Стендаля французького пись­менника XIX ст. Згодом цей принцип набув поширення серед письменників наступних поколінь. Психологічний аналіз - це глибоке, детальне відтворен­ня внутрішнього світу персонажа, його почуттів, думок, переживань, спону­кань.

Г. Флобер гли­боко "вживається" в психологію персонажів. Він оцінює героїв лише за допо­могою підтексту. Письменника неодноразово звинувачували у надмірній увазі до фізіоло­гічних джерел людської психіки. Але роман "Пані Боварі" випередив того­часний рівень жанру. Флобер відмовився від звичайного детального опису портрета героїні, а натомість створив її образ за допомогою скупих штрихів протягом цілого роману, тобто написав динамічний портрет (особливість сти­лю письменника!)