Творчість Антуана Екзюпері, його життя і його робота пов’язані між собою дуже тісно і безпосередньо. Сент –Екзюпері сприймав духовну кризу хх ст.. як найбільше зло епохи і всі свої зусилля спрямовував на відновлення системи гуманістичних цінностей. Він поєднував у своїй творчості пристрасть мораліста і допитливість філософа, аргументованість теоретика і натхнення поета. Тому його ніколи не полишало питання, а що саме робить людину людиною, Відповідь на це він намагався знайти і під час написання романів, повістей, оповідань. «Південний поштовий» - найромантичніший твір; у ньому висловлено бунт проти самовдоволеності буржуа, езкомпромісне неприйняття життя, позбавленого вищих цінностей. Врешті герой схиляється до філософії дії: доля людська мусить бути вписана у спільну роботу всього людства. Ця спільна робота здатна дати сенс і життю, і смерті.Як і всі книги Сент – Екзюпері, «Нічний політ» - це насамперед роздуми про сенс людського життя, про те, що є ціннішим за людське життя. Відповідь: справа людини – цінніші за її життя. Його книги відновляють зруйновану віру людини в моральні і благородні цілі. Зоряна дорога людей і людства – то дорога віри і надії, дорога шляхетних поривань і душевної краси.У «Планеті людей» автор розмірковує про крихкість нашої цивілізації, про постійні загрози війн, природних катаклізмів. Письменник говорить про небезпеку руйнування гармонії людських відносин, взаємин з навколишнім світом. Його тривожить, що з бурхливим розвитком матеріальної культури хх ст. духовна культура ставала для людини другорядною потребою. З глибоким хвилюванням, з душевною мукою думає він про тих, хто в цьому світі приречений на убозтво – і матеріальне, й духовне.«Планета людей» пролунала для сучасників яскравою і сильною художньою проповіддю. «Планету людей»  читають нині в усьому світі, бо в цій повісті утверджується ідея людської єдності.Повість «Військовий льотчик» за формою – репортаж про події одного дня. Політ над гігантською битвою в години загальної розгубленості й відчаю відкриває не тільки жах та безглуздя усього, а й неминучість перемоги над людськими силами. Повість сповнена болісних роздумів про духовне виродження людей. Потрібно перемогти егоїстичну роз’єднаність людей, поєднати їх спільністю заради порятунку людства від фашизму. А тому необхідно діяти, брати участь у боротьби з нацизмом, і тоді оновляться втрачені духовні цінності.Про повагу до людини, про відповідальність кожної людини за всесвіт написав мудру і сумну казку «Маленький принц» - філософська казка – притча. Поява маленького принца в пустелі, його зустріч з льотчиком – це символічне нагадування дорослому про його дитинство, яке завжди з ним. А зникнення принца – трагедія дорослого, в душі якого гине дитина. Казка сповнена здивуванням світлої істоти перед потворністю життя дорослих. Маленький принц багато чого не розуміє в дорослих людях, а головне їхньої байдужості до життя та інших людей.

Антуан де Сент-Экзюпери (1900—1944) до конца жизни сочетал литературную деятельность с профессией летчика. Изоб­ражая людей, способных на решительные и смелые действия, он сам был таким и погиб, сражаясь с фашистскими оккупантами. Повести Сент-Экзюпери («Ночной полет»—1931, «Планета лю­дей»— 1939, «Военный летчик»—1942 и др.) проникнуты жиз­неутверждающей верой в человека. Он прославлял труд и подвиг, поэтическую любовь и крепкую мужскую дружбу, товарищество собратьев по профессии, связанных общим делом и взаимопонима­ние простых людей, живущих на разных материках. Герои Сент-Экзюперп сознают свой долг и ответственность перед другими людьми, от совместного труда которых зависит и их существова­ние, и это чувство ответственности побуждает литературных героев Сент-Экзюпери действовать самоотверженно и мужественно даже в самой сложной обстановке. С уважением говоря о людях, умею­щих конструировать крылатые машины и ими управлять, писа­тель постоянно проводит параллель между овеянной романтикой профессией летчика и повседневным трудом рабочего или зем­ледельца. Все виды трудовой деятельности, в его глазах, содержат в себе романтику и величие как проявление власти над природой и стихиями, как служение людям.

Повесть «Планета людей» представляет собой лирический по­ток сознания, в процессе которого непосредственные впечатления управляющего самолетом человека чередуются то с воспомина­ниями детства, то с размышлениями о жизни, о друзьях, о нрав­ственном долге. Но если в романе Пруста поток сознания замы­кает героя в узком кругу его светских знакомств и интимных переживаний, то у Сент-Экзюпери он целиком обращен к внеш­нему миру, широко охватывая всю «планету людей». Пролетая над садами, пашнями, фабричными корпусами, летчик испытывает живую признательность к тем, чьими руками все это создано. Он благодарен людям даже за то, что освещенными окнами своих домов они, сами того не зная, помогают ему ориентироваться в ночной темноте. Внутренний монолог героя повести «Военный летчик» проникнут горечью, гневом, жаждой справедливого воз­мездия. Пролетая над оккупированной фашистами родной землей, летчик видит опустошенные ноля, города, напоминающие выбро­шенные на берег обломки погибших судов.

В военные годы была написана также лирическая по своей интонации, философская сказка Сент-Экзюпери «Маленький принц»   (1943).  Ее  содержание — встреча  среди  пустыни  потерпевшего аварию летчика* с фантастическим существом из иного мира. Это ребенок, который, странствуя с планеты на планету, попадает, наконец, на Землю. Маленький принц любознателен, доверчив и жадно, с детской непосредственностью тянется к ду­шевному теплу. Но космическое пространство, населенное алчными накопителями богатств и тщеславными носителями громких ти­тулов, обманывает его надежды. Карикатурные фигуры ничто­жеств, то воображающих себя полноправными владыками все­ленной, то пытающихся превратить ее необозримую красоту в ча­стную собственность, упрятав ее в свой личный сейф, вводят в сказку Сент-Экзюпери сатирический социальный мотив. Светлый мир детства болезненно сталкивается с царящим везде бесчело­вечием. И Земля встречает хрупкое одинокое существо, страстно мечтающее «приручать» и «быть прирученным» безводной пус­тыней. Лишь впоследствии он находит на нашей планете цветущие сады и обретает добрых друзей.

По своему художественному воплощению «Маленький принц» отличается от других произведений Сент-Экзюпери, хотя и про­никнут тем же гуманистическим отношением к жизни и к людям. Причудливая фантастика в сочетании с постановкой в иносказа­тельной форме серьезных проблем позволяет видеть здесь про­должение гуманистических и обличительных традиций, восходя­щих к философским сказкам Вольтера и А. Франса. То плодотворное сближение литературы критического реализ­ма с эстетическими принципами и творческой практикой реализма социалистического, которое было характерно для периода борьбы за Народный фронт, еще более окрепло в годы Сопротивления, когда все французские писатели, дорожившие честью и незави­симостью своей родины, — революционеры и консерваторы, ате­исты и католики — вошли в Национальный комитет французских писателей ради совместной патриотической деятельности. В обста­новке жестоких репрессий Национальный комитет нелегально из­давал и распространял свой печатный орган — еженедельник «Леттр франсэз». Соблюдая строгую конспирацию, «Полночное издатель­ство» выпускало в оккупированном Париже небольшие по объему книги, где художественное слово гневно обличало оккупантов и предателей, прославляло людей мужественного сердца, защища­ющих национальную свободу и честь.