Главная » 2013 » Апрель » 8 » Готовый перевод текста с немецкого на украинский
22:11
Готовый перевод текста с немецкого на украинский
Theodor Storm Die Kinder Скачать оригинал на немецком. Перевод: Теодор Шторм. Діти. 1. Незабаром до нього наблизилася граціозна фігура маленької дівчинки. Її звали Елізабет: ймовірно, їй було років п'ять, а йому було удвічі більше. Довкола шиї у неї була надіта червона шовкова хусточка, вона личила до її милих карих очей. „Райнхард!" закричала вона, - «Ми вільні. Цілий день жодної школи і завтра теж немає."
2. Райнхард поставив грифельну дошку, яку він ніс під пахвою, швидко за двері, і потім побігли обоє через будинок в сад і через садові ворота на луг. Несподівані канікули припали їм як не можна більш до речі. Райнхард за допомогою Елізабет побудував тут будинок з шматків дерну у нім вони хотіли проводити літні вечори, але ще не вистачало лавки. Він відразу взявся до роботи. Цвяхи, молоток і необхідні дошки вже лежали напоготів. Тим часом Елізабет йшла уздовж валу і збирала кругле насіння дикої мальви в свій фартух, з них вона хотіла зробити собі ланцюжки і браслети і коли Райнхард не дивлячись на декілька криво забитих цвяхів все ж зробив свою лавку і знову вийшов на сонце, вона вже йшла далеко від нього по іншому краю лугу.
3. „Елізабет". Тут прийшла вона, її локони розвівалися «йди», сказав він, - «Наш будинок готовий. Та ти зовсім гаряча, входь, давай посидимо на нашій новій лавці, я тобі розповім що-небудь».
4. Тоді вони обоє увійшли всередину і сіли на нову лавку. Елізабет узяла свої кружечки з фартуха і нанизала їх на довгу мотузку. Райнхард почав розповідати „ жили-були одного дня три прядильниці " Адже я знаю, це напам'ять, ти не повинен весь час одне і те ж розповідати."
5. Тоді Райнхарду довелося залишити історію про трьох прядильниць, і замість неї він розповів історію про бідного чоловіка, якого кинули в лігво лева. „Знаєш? Зовсім темно, а леви спали. Інколи вони позіхали уві сні і висовували червоні язики, тоді чоловік здригався, йому здалося, що настав ранок. Раптом довкола нього засіяв світлий промінь, і коли він поглянув вгору, перед ним стояв янгол. Він помахав йому рукою і увійшов потім прямо до скелі."
6. Елізабет слухала уважно). „Янгол?" сказала вона. „Чи мав він крила?" „Це просто така ось історія", відповів Райнхард, адже янголів зовсім не буває". „O, Райнхард, сказала вона і поглянула непорушно йому в обличчя. Але коли він похмуро поглянув, запитала вона його з сумнівом „ чому вони це говорять завжди? Мама і тітка, а також в школі). „Цього я не знаю", відповів він. „Але послухай, і левів не існує? " „Леви? ще як існують! У Індії, там язичеські священики запрягають їх у вози і їздять на них по пустелях. Коли я стану великим, хочу я коли-небудь сам туди. Там в багато тисяч разів красивіше, ніж тут у нас, там зовсім немає зими. Ти повинна теж зі мною. Хочеш?" „.Так", сказала Елізабет, „але мама повинна тоді теж їхати зі мною, і твоя мама теж. „Ні", сказав Райнхард, „Вони тоді будуть дуже старими, вони не зможуть з нами." „Я не можу одна, мені не дозволять одній". „ Тобі повинні дозволити, ти будеш тоді насправді моєю дружиною, і тоді інші не зможуть тобі нічого наказувати."
7. „Але моя мама плакатиме." Адже „ми повернемося", сказав Райнхард різко; „ лише скажи прямо, хочеш ти поїхати зі мною? Інакше я відправлюся один і тоді я ніколи більше не повернуся." Малій підступили сльози. „Лише не роби такі злі очі", сказала вона „ адже я хочу з тобою до Індії." Pайнхард схопив її з буйною радістю за обоє руки і потягнув на луг. „До Індії, до Індії", співав він і крутився з нею так, що її червона хусточка відлетіла з шиї. Але потім він несподівано відпустив її і сказав серйозно: „Нічого все ж з цього не вийде; у тебе немає сміливості." — „Елізабет! Рейнхард!" закричали від садових воріт. „Тут! Тут!" відповіли діти і побігли рука за руку додому.
