Понедельник, 21.06.2021, 17:22
Приветствую Вас Гость | RSS

Студенту

Жанрово-тематична своєрідність лірики Лермонтова.

27. Жанрово-тематична своєрідність лірики Лермонтова. Аналіз поезії. “Герой нашого часу”- соціально-психологічний роман про долю покоління 40-х років хіх ст..

Литератур.интересы молодого Л.были многообразные: страсный поклоник Шекспира, Гюго. Значительное влияние на тв-во. Л. имел Байрон., которого он ценил как вольнолюбивца, борца за свободу,мечтал о схожей участи с ним. А также значител.роль Л.как поэта играла рус.л-ра. Лирика Л.иногда носит хар-р дневниковых записей. В лир.стих-ях Л.широко развиты две сливающиеся друг с другом темы,х-них для поэтов-декабристов – тема родтны и тема свободы.Чувство родины у поэта сочетается с ненавистью к деспотизму и крепосничеству. Л. воспевает свободу. Темы ранней лирики Л.: презрительное отношение к свитской знати; философ.размышления о соц.-пол.проблемах; проблемы общественного значения поэзии; тема любви. Тема о размышлении судьбы свого поколения  наиболее ярко выражена в стих-и «Дума». В лирич.стих-нии облик целого поколения. Л. Упрекает свое поколение в постыдном равнодушии ко всему возвышенному, что существует в человеч.жизни: к добру и злу,любви и ненависти,к надеждам и благородному  голосу страсти..этот холод  чувст приводит неизбежно к ранней душевной старости,к малодушию через опасность,к отсутствию действий  и к рабской трусости  перед властью. Большое значение в ранней лирике Л.имела тема любви.  Стихи Л. О любви отражают ее реальные факты. Мыслы о любви смешиваются  в его монологах с заветными мыслями о себе и обо всем. При этом одной из главн.особеностей позиции любви является  связанная с нею надежда на то, что любовь должна привести к преодолению одиночества. Л. Начинает смотреть на своего героя и на действительность с большой обьективностю. Литератур.интересы молодого Л.были многообразные:страсный поклоник Шекспира,Гюго. Значительное влияние на тв-во. Л.  имел Байрон., которого он ценил как вольнолюбивца, борца за свободу,мечтал о схожей участи с ним. А также значител.роль Л. как поэта играла рус.л-ра. Лирика Л.иногда носит хар-р дневниковых записей. В лир.стих-ях Л.широко развиты две сливающиеся друг с другом темы,х-них для поэтов-декабристов – тема родтны и тема свободы.Чувство родины у поэта сочетается с ненавистю к деспотизму и крепосничеству. Л.воспевает свободу. Темы ранней лирики Л.:

-          презрительное отношение к свитской знати;

-          философ.размышления о соц.-пол.проблемах;

-          проблемы общественного значения поэзии;

тема любви.

///////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////////

 В основу психологічного портрета Печоріна Лєрмонтовим покладена «теорія пристрастей, коли душевні сили, якщо не знайдуть позитивно­го виходу, псують хорошу природу людини. Герой викликає в читача бажання замислитися над проблемою: що таке лю­дина, що рухає нею, чи може вона відповідати за вчинки, а чи може діяти якось інакше. За словами Лєрмонтова, Пєчорін — портрет, «який малювався з хиб цілого покоління, якому довелося жити в умовах «жорстокого століття». Письменник багато уваги приділяє людським пристрастям. Помічає, що людина добра і зла, заздрісна і великодушна. Пєчорін —'ніби людина без сер­ця, але сльози його щирі. Він здійснює погані вчинки тому, що від нього їх че­кають. Він убиває людину, але перед цим пропонує їй мирову. Він особа ви­няткова. Життя його важче й важче. Зло його тягне до себе, хоча він був народжений для добра, любові, порядності. У світогляді Печоріна переважає воля до влади, яка руйнує особистість. Захоплення злом — це хвороба століття, так вважав сам письменник. Пєчорін має в собі риси органічно розвиненого покоління, він жертва свого важкого часу. Характер героя, як і його епоха, складний і суперечливий. Його байдужість до людей, нездатність до справжнього кохання, дружби, індиві­дуалізм і егоїзм створюють портрет особистостей в умовах жорстокого не­гармонійного життя. Небажання спілкуватися з людьми привело Печоріна спочатку до самот­ності, а потім зробило його «зайвою» людиною у суспільстві, а по тому поро­дило в ньому індивідуалізм та егоїзм. Бажання втекти від людей спустошує навіть незвичайну особистість. Лєрмонтов малює поступове утрачання Печо-ріним найкращих рис його характеру. В повісті «Тамань» він зацікавлений навколишніми подіями, в ньому ще нема розладу із самим собою. В повісті «Княжна Мері» він вже грає життям людей, але це не приносить йому ні втіхи, ні щастя. Слово «нудьга» все частіше з'являється на сторінках його що­денника. Життя героя стає дедалі пустішим, і в повісті «Максим Максимович» ми бачимо людину, яка тільки нагадує Печоріна. Це людина недружелюбна, байдужа до всього і до всіх, безнадійна. Навіть зовнішність його змінилася. Роман «Герой нашого часу» відповідав на питання: хто винний в тому, що молоді люди 30-х років XIX століття, сильні і розумні, стали моральними калі­ками, нікому не потрібними. Лєрмонтов стверджує: винне суспільство, соці­альні умови, в яких виховувався і жив герой. трагічність долі особистості в тому, що гинуть кращі людські прагнення, спотворюються почуття, стосунки між людьми

Меню сайта
Форма входа
Категории раздела
Тексты с переводом [5]
Образование [11]
Учеба [11]
Новые технологии [1]
Досуг [0]
Разное [1]
Поиск
Календарь
«  Июнь 2021  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Архив записей
Друзья сайта
  • Перевод с английского
  • Статистика

    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0
    Студентам

    Все права защищены ©.
    Использование материалов данного сайта разрешено
    только с активной ссылкой на //studentu.ucoz.ua!

    Copyright MyCorp © 2021